Чи є слово "пилосос" нормативним в українській мові?

Question

Найчастіше зустрічаю саме це слово на позначення відомого пристрою в розмовному спілкуванні та, наприклад, в магазинах побутової техніки. Чи правильне воно?

Багато користувачів інтернету пропонують такі варіанти: порохотяг, пилосмок, пилотяг і т.ін. Проте як утворити від перелічених іменників дієслова, що позначатимуть процес прибирання цим пристроєм (за аналогією до "пилососити")?

Answer 1

Слово «пилосос» однозначно є:

1. Його фіксує академічний «Словник української мови» в 11 томах (том 6, 1975): пилосос.
2. Його фіксує «Великий тлумачний словник сучасної української мови» В. Бесела (2005): пилосос.
3. Його фіксує електронний словник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (2008): пошук в ULIF.
4. Його фіксує «Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки)» О. Кочерги та Є. Мейнаровича (2010��.): пилосос — хоча й з помітками заст[аріле] в одному місці та н[е]р[е]к[омендоване] в іншому.
5. Його неодноразово вживають в художній прозі 1971–2014 років: пошук у корпусі (а також підручниках і публіцистиці).

6. Його наводить як один з припустимих варіантів професор О. Пономарів:

   Запитання: Який найкращий відповідник російського речення: «Пропылесось свою комнату»?
   Відповідь: Для приладу, що вбирає пил, в українській мові є кілька назв: пилосос, пилосмок, пилотяг. В українському перекладі наведене речення має такий вигляд: «Прибери в своїй кімнаті пилососом (пилосмоком, пилотягом).»

   — звідси (2015).

Звісно, можна довго дискутувати щодо оптимальності цього слова. Хтось вважає його найбільш усталеним варіантом, а хтось — пережитком радянської доби. Пуристи ніколи не погодяться з не пуристами (хоча О. Пономарів в деяких випадках виявляє себе радше як пурист). Серед інших варіантів, яким багато хто надає перевагу перед «пилососом»:

• пилосмо́к^{2, 4, 5, 6}, пилотя́г^{5 (рідко), 6}; порохотя́г^{4, 5 (рідко)}, порохозбира́ч⁴, знепоро́шувач⁴ (значення цифр — див. вище; «пилотяг» і «порохотяг» зустрічаються в корпусі лише одноразово; «пилосмок» має давню історію з 1924–1930, з'являючись в «Російсько-українському академічному словнику» А. Кримського та С. Єфремова, «Російсько-українському словнику технічної термінології» І. Шелудька та Т. Садовського та «Російсько-українському словнику» О. Ізюмова — див.).

Щодо аналогів слова «пилососити», то існування самого слова «пилососити» викликає сумніви:

• О. Пономарів, як зазначено вище, як відповідник російського «пылесосить» пропонував застосовувати «прибирати пилососом».
• В українському лінгвістичному корпусі лабораторії комп'ютерної лінгвістики Інсти��уту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «пилососити» зустрічається достатньо рідко (5 разів в художній прозі та 2 в науковій літературі).
• В словниках, наскільки я знаю, «пилососити» не зустрічається (окрім так званих «народних», «відкритих» тощо, що не мають академічної значимості).

Мені саме «пилососити» виглядає грубою калькою російського «пылесосить».