SlideShare a Scribd company logo
Нормальний закон
розподілу
План
1. Нормальний закон розподілу. Графіки до нормального
закону розподілу.
1.1 Приклади
2. Визначення медіани, асиметрії і ексцесу.
2.1 Приклади
3. Правило “трьох сигм”
3.1 Приклади
e
a
x
x
x
f 2
2
2
)
(
2
1
)
( 





a 
Випадковою величиною Х називають розподіл
нормальних з параметрів і якщо щільність його
ймовірності має вигляд:
1. Нормальний закон розподілу. Графіки до
нормального закону розподілу.
Функція нормального закону розподілу:
N ( а : σ )
a – математичне сподівання
σ – середнє квадратичне відхилення
dz
x
x
F
x a
x
e




 2
2
2
)
(
2
1
)
( 

Графік функції закону розподілу
a > 0
Визначимо інтегральну функцію розподілу і намалюємо
графік
dt
x
F
x a
t
e




 2
2
2
)
(
2
1
)
( 


Приклади
1. Випадкові похибки вимірювання підпорядковані нормальному
закону. Систематична похибка вимірювального приладу = 0 , а середнє
квадратичне відхилення похибки – 0,05 мм. Знайти ймовірність того,
що ця похибка за абсолютною величиною буде меншою 0,15 мм.
Розв'язання:
У рівності покладемо
a = 0 (систематична похибка, тобто математичне
сподівання випадкових похибок = 0) ,
)
(
2
)
(


 Ф
a
X
P 


15
,
0

 05
,
0


9973
,
0
49865
,
0
2
)
3
(
2
)
05
,
0
15
,
0
(
2
)
15
,
0
( 




 Ф
Ф
X
P
Таким чином, ймовірність того, що
випадкова похибка вимірювання за
абсолютною величиною буде менша
0,15 мм = 0,9973
2. Випадкова величина X розподілена за нормальним законом, її
математичне сподівання = 30, а середнє квадратичне відхилення –
10. Знайти ймовірність того, що Х матиме значення з інтервалу
( 10 ; 50 )
Розв'язання:
Згідно умови , , тому за формулою
одержимо:
10


30

a
9544
,
0
4772
,
0
2
)
2
(
2
)
10
30
10
(
)
10
30
50
(
)
50
10
( 








 Ф
Ф
Ф
X
P
Тут використано властивості непарності
інтегральної функції Лапласа Ф ( - х ) = - Ф ( х )
та значення Ф ( 2 ) з таблиці значень цієї функції
2. Визначення медіани, асиметрії й ексцесу.
Медіаною називається значення, для якого виконується
рівність:
P (-∞ < X < Me ) = P (Me < X < - ∞ )
За формулою:
P ( α < x < β ) = F ( β ) – F (α )
F ( Me ) – F (-∞ ) = F ( ∞ ) – F ( Me ) = F ( Me ) + F ( Me ) = F ( ∞ ) + F ( ∞ ) = 1
2 F ( Me ) = 1
F ( Me ) = ½
Для нормального розподілу ВВ: Me = а
Асиметрія ( As ) – це відношення центрального моменту третього порядку
до кубу середнього квадратичного відхилення.
As =
- центральний елемент третього порядку


3
3
3
dx
x
f
x
M
x ))
(
)
(
( 3
3 







Для нормального розподілу ВВ: = 0
3
Ексцесом ( Es ) теоретичного розподілу називають
характеристику, що обчислюється за наступною формулою:
,
3
4
4




Es
Es=0
)
:
( 
a
N
Приклади
X 1 2 3 4 5
p 0,10 0,25 0,40 0,15 0,10
Дано розподіл деякої неперервної випадкової величини:
1
5
1



і
і
p
Знайти асиметрію та ексцес розподілу.
Розв'язання:
Знаходимо числові характеристики:
9
,
2
5
,
0
6
,
0
2
,
1
5
,
0
1
,
0
)
( 





  p
x і
і
X
M
6
,
9
5
,
2
4
,
2
6
,
13
1
1
,
0
)
( 2






X
M
19
,
1
41
,
8
6
,
9
9
,
2
6
,
9
)
( 2





X
D
0908
,
1
19
,
1
)
( 

X

Знаходимо центральні моменти і :
3
 4

258
,
0
9261
,
0
19965
,
0
0004
,
0
18225
,
0
6859
,
0
1
,
0
)
9
,
2
5
(
15
,
0
)
9
,
2
4
(
4
,
0
)
9
,
2
3
(
25
,
0
)
9
,
2
2
(
1
,
0
)
9
,
2
1
(
))
(
(
3
3
3
3
3
3
3

























  і
і
p
X
M
x

730115
,
3
94481
,
1
219615
,
0
00004
,
0
26244
,
0
30321
,
1
1
,
0
)
9
,
2
5
(
15
,
0
)
9
,
2
4
(
4
,
0
)
9
,
2
3
(
25
,
0
)
9
,
2
2
(
1
,
0
)
9
,
2
1
(
4
4
4
4
4
4
























Знаходимо асиметрію:
0
199
.
0
19
,
1
0908
,
1
258
,
0
3
3







S
A
Знаходимо ексцес:
366
,
0
3
19
,
1
730115
,
3
3 2
4
4








k
E
Розподіл заданої випадкової величини незначно
відрізняється від нормального. Крива розподілу притуплена
( ексцес від'ємний ) і витягнута вправо ( має додатне
значення асиметрії ).
3. Правило “трьох сигм”
Якщо абсолютна величина відхилення ВВ від її
математичного сподівання не перевищує потрійного
середньоквадратичного відхилення, то є підстави вважати, що
ВВ розподілена за термальним законом, в іншому випадку ВВ
не розподілена нормально.
1
49865
,
0
2
)
3
(
2
)
3
(
2
)
3
( 






 Ф
Ф
a
x
P




3

a 
3

a
a
З ймовірністю близької до 1 значення
нормального розподілу ВВ лежать в інтервалі
довжиною 
6

6
Приклади
Нормально розподілена випадкова величина має параметри
розподілу: , . Вказати інтервал відхилення випадкової
величини від математичного сподівання, якщо ймовірність попадання
в ці межі складає 0, 9973.
100

a 10


Розв'язання:
Для заданої ймовірності відхилення не
перевищує трьох сигм, тому інтервал буде:
30
100
10
3
100 



Дякуємо за увагу!!!
Успіхів!!!

More Related Content

Нормальний закон розподілу

  • 2. План 1. Нормальний закон розподілу. Графіки до нормального закону розподілу. 1.1 Приклади 2. Визначення медіани, асиметрії і ексцесу. 2.1 Приклади 3. Правило “трьох сигм” 3.1 Приклади
  • 3. e a x x x f 2 2 2 ) ( 2 1 ) (       a  Випадковою величиною Х називають розподіл нормальних з параметрів і якщо щільність його ймовірності має вигляд: 1. Нормальний закон розподілу. Графіки до нормального закону розподілу.
  • 4. Функція нормального закону розподілу: N ( а : σ ) a – математичне сподівання σ – середнє квадратичне відхилення dz x x F x a x e      2 2 2 ) ( 2 1 ) (  
  • 5. Графік функції закону розподілу a > 0
  • 6. Визначимо інтегральну функцію розподілу і намалюємо графік dt x F x a t e      2 2 2 ) ( 2 1 ) (   
  • 7. Приклади 1. Випадкові похибки вимірювання підпорядковані нормальному закону. Систематична похибка вимірювального приладу = 0 , а середнє квадратичне відхилення похибки – 0,05 мм. Знайти ймовірність того, що ця похибка за абсолютною величиною буде меншою 0,15 мм. Розв'язання: У рівності покладемо a = 0 (систематична похибка, тобто математичне сподівання випадкових похибок = 0) , ) ( 2 ) (    Ф a X P    15 , 0   05 , 0   9973 , 0 49865 , 0 2 ) 3 ( 2 ) 05 , 0 15 , 0 ( 2 ) 15 , 0 (       Ф Ф X P Таким чином, ймовірність того, що випадкова похибка вимірювання за абсолютною величиною буде менша 0,15 мм = 0,9973
  • 8. 2. Випадкова величина X розподілена за нормальним законом, її математичне сподівання = 30, а середнє квадратичне відхилення – 10. Знайти ймовірність того, що Х матиме значення з інтервалу ( 10 ; 50 ) Розв'язання: Згідно умови , , тому за формулою одержимо: 10   30  a 9544 , 0 4772 , 0 2 ) 2 ( 2 ) 10 30 10 ( ) 10 30 50 ( ) 50 10 (           Ф Ф Ф X P Тут використано властивості непарності інтегральної функції Лапласа Ф ( - х ) = - Ф ( х ) та значення Ф ( 2 ) з таблиці значень цієї функції
  • 9. 2. Визначення медіани, асиметрії й ексцесу. Медіаною називається значення, для якого виконується рівність: P (-∞ < X < Me ) = P (Me < X < - ∞ ) За формулою: P ( α < x < β ) = F ( β ) – F (α ) F ( Me ) – F (-∞ ) = F ( ∞ ) – F ( Me ) = F ( Me ) + F ( Me ) = F ( ∞ ) + F ( ∞ ) = 1 2 F ( Me ) = 1 F ( Me ) = ½ Для нормального розподілу ВВ: Me = а
  • 10. Асиметрія ( As ) – це відношення центрального моменту третього порядку до кубу середнього квадратичного відхилення. As = - центральний елемент третього порядку   3 3 3 dx x f x M x )) ( ) ( ( 3 3         Для нормального розподілу ВВ: = 0 3
  • 11. Ексцесом ( Es ) теоретичного розподілу називають характеристику, що обчислюється за наступною формулою: , 3 4 4     Es Es=0 ) : (  a N
  • 12. Приклади X 1 2 3 4 5 p 0,10 0,25 0,40 0,15 0,10 Дано розподіл деякої неперервної випадкової величини: 1 5 1    і і p Знайти асиметрію та ексцес розподілу.
  • 13. Розв'язання: Знаходимо числові характеристики: 9 , 2 5 , 0 6 , 0 2 , 1 5 , 0 1 , 0 ) (         p x і і X M 6 , 9 5 , 2 4 , 2 6 , 13 1 1 , 0 ) ( 2       X M 19 , 1 41 , 8 6 , 9 9 , 2 6 , 9 ) ( 2      X D 0908 , 1 19 , 1 ) (   X 
  • 14. Знаходимо центральні моменти і : 3  4  258 , 0 9261 , 0 19965 , 0 0004 , 0 18225 , 0 6859 , 0 1 , 0 ) 9 , 2 5 ( 15 , 0 ) 9 , 2 4 ( 4 , 0 ) 9 , 2 3 ( 25 , 0 ) 9 , 2 2 ( 1 , 0 ) 9 , 2 1 ( )) ( ( 3 3 3 3 3 3 3                            і і p X M x  730115 , 3 94481 , 1 219615 , 0 00004 , 0 26244 , 0 30321 , 1 1 , 0 ) 9 , 2 5 ( 15 , 0 ) 9 , 2 4 ( 4 , 0 ) 9 , 2 3 ( 25 , 0 ) 9 , 2 2 ( 1 , 0 ) 9 , 2 1 ( 4 4 4 4 4 4                        
  • 15. Знаходимо асиметрію: 0 199 . 0 19 , 1 0908 , 1 258 , 0 3 3        S A Знаходимо ексцес: 366 , 0 3 19 , 1 730115 , 3 3 2 4 4         k E Розподіл заданої випадкової величини незначно відрізняється від нормального. Крива розподілу притуплена ( ексцес від'ємний ) і витягнута вправо ( має додатне значення асиметрії ).
  • 16. 3. Правило “трьох сигм” Якщо абсолютна величина відхилення ВВ від її математичного сподівання не перевищує потрійного середньоквадратичного відхилення, то є підстави вважати, що ВВ розподілена за термальним законом, в іншому випадку ВВ не розподілена нормально. 1 49865 , 0 2 ) 3 ( 2 ) 3 ( 2 ) 3 (         Ф Ф a x P   
  • 17.  3  a  3  a a З ймовірністю близької до 1 значення нормального розподілу ВВ лежать в інтервалі довжиною  6  6
  • 18. Приклади Нормально розподілена випадкова величина має параметри розподілу: , . Вказати інтервал відхилення випадкової величини від математичного сподівання, якщо ймовірність попадання в ці межі складає 0, 9973. 100  a 10   Розв'язання: Для заданої ймовірності відхилення не перевищує трьох сигм, тому інтервал буде: 30 100 10 3 100    